Телефони довіри
§ Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);
§ Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;
§ Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335;
§ Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;
§ Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 75;
§ Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;
§ Національна поліція України 102.
Процедура подання учасниками освітнього процесу заяви
про випадки булінгу (цькування) в школі.
Якщо Ви або учень (учениця) школи стали жертвою булінгу (цькування) чи були свідками такого діяння або отримали достовірну інформацію про нього, то необхідно обов’язково повідомити про це директора, подавши заяву.
Зразок заяви
|
Директору Ванчиківецької ЗОШ І-ІІІ ступенів Присакар А.В. (прізвище, ім’я, заявника) (соціальний статус заявника) Контактний телефон:________________________ |
Заява
Прошу провести розслідування за фактами випадків булінгу (цькування) ____________________________.
(прізвище, ім’я постраждалого)
Далі в заяві необхідно вказати особу або осіб, які вчинили цькування та описати діяння, які полягають у психологічному, фізичному чи іншому насильстві над особою і носять системний характер.
_________________ _______________
(дата) (підпис)
Термін розгляду заяви до 30 днів.
Процедура розгляду заяви:
1. Після отримання заяви директор видає розпорядження про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.
2. Для прийняття рішення за результатами розслідування директор наказом створює комісію з розгляду випадків булінгу та скликає її засідання. До складу комісії можуть входити педагоги, батьки учнів причетних до булінгу та інші зацікавлені особи.
3. Якщо комісія визнала, що мало місце цькування, а не одноразовий конфлікт чи сварка, то директор школи обов’язково робить повідомлення до уповноваженого підрозділу органів національної поліції та Службу у справах дітей міської ради (якщо булінг стосується неповнолітніх).
4. Якщо комісія не кваліфікує діяння як цькування, а постраждалий не згодний з цим, то він може звернутись із заявою до органів Національної поліції. Таке право має і директор в разі незгоди із рішенням комісії.
5. Рішення комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з підписами всіх членів комісії.
Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування)
та відповідальність осіб причетних до нього
1. Про доведені випадки булінгу згідно рішення комісії директор обов’язково повідомляє органи Національної поліції України та Службу у справах дітей міської ради (якщо булінг стосується неповнолітніх).
2. Доведений випадок булінгу тягне штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1700 грн) або громадські роботи від 20 до 40 годин – якщо цькували вперше. І від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи від 40 до 60 годин, якщо дії вчинили повторно або знущалась група осіб. Якщо ці дії вчиняли малолітні або неповнолітні від 14 до 16 років, штраф заплатять батьки або особи, які їх замінюють (50-100 неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи на від 20 до 40 годин).
3. Якщо керівник освітнього закладу не повідомить про цькування уповноваженим підрозділам органів Нацполіції – його оштрафують на 50-100 неоподатковуваних мінімумів або відправлять на виправні роботи до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.
4. Особам, які постраждали від булінгу, стали його свідками, вчинили його, шкільні практичні психологи та соціальний педагог після надходження заяви надають соціальну та психолого-педагогічну допомогу у формі консультацій, бесід, тренінгів.
Як реагувати на цькування
Молодші школярі мають неодмінно звертатися по допомогу до дорослих — учителів і батьків. Допомога дорослих дуже потрібна і в будь-якому іншому віці, особливо якщо дії кривдників можуть завдати серйозної шкоди фізичному та психічному здоров'ю.
Старші діти, підлітки можуть спробувати самостійно впоратись із деякими ситуаціями. Психологами було розроблено кілька порад для них.
Як впоратися з ситуацією самостійно
- Ігноруйте кривдника. Якщо є можливість, намагайтесь уникнути сварки, зробіть вигляд, що вам байдуже і йдіть геть. Така поведінка не свідчить про боягузтво, адже, навпаки, іноді зробити це набагато складніше, ніж дати волю емоціям.
- Якщо ситуація не дозволяє вам піти, зберігаючи самовладання, використайте гумор. Цим ви можете спантеличити кривдника/кривдників, відволікти його/їх від наміру дошкулити вам.
- Стримуйте гнів і злість. Адже це саме те, чого домагається кривдник. Говоріть спокійно і впевнено, покажіть силу духу.
- Не вступайте в бійку. Кривдник тільки й чекає приводу, щоб застосувати силу. Що агресивніше ви реагуєте, то більше шансів опинитися в загрозливій для вашої безпеки і здоров'я ситуації.
- Не соромтеся обговорювати такі загрозливі ситуації з людьми, яким ви довіряєте. Це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки і припинити насилля.